Хоч би як це було непросто
Але ми із тобою живем у одному просторі
І висячи над прірвою на різних сторонах терезів
Ми тут із вами однаково рівні усі
Для чого робити помилки які робили вчора?
Для чого, скажи, усе ділити на біле і чорне?
Скільки ще можна так принижуватися, скажи?
Скільки ще буде у спину тупих іржавих ножів?
Знаєш, ліки від усіх бід
Замість недовіри любіть, замість ненависті любіть!
Порахуй до десяти - хай злоба у серці вистигне
Перед тим як приймати рішення і робити висновки
Я хочу говорити як я хочу, от і все
Заборони половину усього, а який в цьому сенс?
Ми такі самі я ти, визнай, хоч це і непросто
Але ми із тобою живемо в одному просторі
Відчуваєш чи ні?
Ми в одному човні
Є любов, а є гнів
Вибирати тобі
Осінь приходить до нас холодними ранками
А ми самі себе тут сковуємо рамками
Шо буде, далі? Хто буде наступний черзі, скажи мені?
Чи ти не бачиш там ще свого імені?
Послухай мене, я не ворог тобі
Ми можемо одне одного не помічати, але шо тоді?
І хоч би як це було непросто
Але ми із тобою живемо у одному просторі
Відчуваєш чи ні?
Ми в одному човні
Є любов, а є гнів
Вибирати тобі
Відчуваєш чи ні?
Ми в одному човні
Є любов, а є гнів
Вибирати тобі
